гладити

гладити
ГЛА|ДИТИ (9), ЖОУ, ДИТЬ гл.
1. Тереть, растирать:

гладѩщю же ему левканию. приде к нему иоанъ б҃ословъ. и гл҃а что дѣеши гусарю. ре(ч) же гусарь тру вапы ПрЮр XIV, 36б.

2. Гладить, поглаживать:

дрѹзи ѥмѹ нозѣ гладѩть. инии по лѩдвь˫амъ тѣшать ѥго. СбТр ХІI/ХІІІ, 4; саватии же и прочии старци глажаху по хрьбту ѥго. Пр 1383, 15а; ѡвому нози лижющю. другаго по главѣ гладѩще. СбПаис XIV/XV, 162;

|| гладить, отглаживать:

Аще мышьми изъедено бу(дт) даное бѣлити или гладиті. повиненъ есть бѣлилникъ. КР 1284, 295в.

3. Выскабливать, стирать:

придѹть д҃ньѥ. ѥгда расказѩть кр(с)ть˫ане книгы ст҃хъ ѥѹа(г)лии. и ст҃хъ ап(с)лъ. и б҃огл(с)ныхъ пр҃ркъ. гладѩще ст҃а˫а писани˫а. и пишюще трепарѣ. и ѥлиньска˫а словеса ПНЧ 1296, 125; оц҃и наши рѣша. не пишите доброю грамотою в пустыни жити˫а. и словесъ на кожаны(х) хароть˫ахъ. хощеть бо послѣднии родъ гладиті жити˫а ст҃хъ оц҃ь и писати по хотѣнию своему. ПрЮр XIV, 124а.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "гладити" в других словарях:

  • гладити — джу, диш, недок., перех. Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що небудь. || Пестити, легко проводячи долонею …   Український тлумачний словник

  • гладити — [гла/диетие] а/джу, диеш; нак. ад , а/д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • гладити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гладити — гладжу, диш, Ол. [1.] Тіпати (льон). [2.] Вирівнювати що небудь. Выгладив дошкы …   Словник лемківскої говірки

  • догладжувати — ую, уєш, недок., догла/дити, джу, диш, док., перех. Закінчувати гладити що небудь; гладити все, до кінця …   Український тлумачний словник

  • перегладжувати — ую, уєш, недок., перегла/дити, джу, диш, док., перех. 1) Гладити все чи багато чого небудь. 2) Гладити ще раз, повторно або заново, по іншому …   Український тлумачний словник

  • вигладжувати — ую, уєш, недок., ви/гладити, джу, диш, док., перех. 1) Робити поверхню чого небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2) Те саме, що випрасовувати …   Український тлумачний словник

  • гладжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гладити …   Український тлумачний словник

  • гладження — я, с. Дія за знач. гладити …   Український тлумачний словник

  • голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»